Багато з них знайшли прихисток в Європі. Одним з них став Максим Старгородський, який ексклюзивно розповів нашому виданню про те, як він дебютував у дорослому футболі. На жаль це вимушено сталось для нього не в Україні, а в Литві.
- Футболом я почав цікавитися ще з 5 років. Пішов стопами батька, який на тот час виступав на професійному рівні. Спочатку займався в київському “Арсеналі”, потім “Оболоні” за яку виступав 5 років в чемпіонаті ДЮФЛ. З 2021 року грав за команду спортінтернату з Дніпра. Там і застав повномасштабне вторгнення рф.
Я дуже добре запам'ятав той день. Прокинувся вранці, навколо суєта та бігатня, а про те що почалася війна дізнався з інтернету. Був шокований, з'єднався з батьками. Мати була з молодшим братом в Києві, а батько в Туреччині на зборах з ФК "Лівий Берег", який на той час була лідером у другий лізи чемпіонату України. Разом з мамою, братом та дідом ми виїхали до Будапешта, пізніше до нас приєднався мій батько.
Через пару днів, до тата подзвонив Саулюс Микалюнас (який в свій час виступав за “Арсенал” Київ та збірну Литви), і запропонував щоб я поїхав до нього в Литву. Він став моїм опікуном до 18 років. Я дуже вдячний йому за те, що він надав притулок мені, вплинув на мою кар'єру, і дав можливість грати на професійному рівні.
Я почав тренуватися з другою командою вильнюсского "Жальгирису". Сподівався що це мені допоможе у майбутньому потрапити до більш сильнішого чемпіонату. На жаль виникли проблеми з документами і клуб не зміг заявити мене в чемпіонаті Литви.
Потім президент клубу "Дайнава Алітус" Рімантас Кантаравічус подзвонив спортивному директору “Жальгириса” і домовився про мій перехід до його команди, яка виступала у 1-й лізі. Її тренером на той момент був колишній гравець київського “Арсеналу” Сергій Кузнецов.
Цей клуб став першим для мене на професійному рівні. Команда провела вельми успішний сезон і вигравши чемпіонат 1-ї ліги Литви піднялось до еліти. На жаль, як для молодого гравця, я отримував дуже мало ігрової практики і згодом прийняв пропозицію першолігового ФК "Гарлява" Каунас.
Клуб надав мені квартиру, в якої я мешкаю разом зі своєю дівчиною. Дорога до Каунаса на машині займає 20 хвилини. У вільний час ми можемо прогулятися, випити кави, відпочити, спокійно провести вільний час. До українців в Литві дуже гарно всі відносяться, підтримають, намагаються чим можуть допомогти.
Дуже хочу щоб скоріше закінчилась війна, та повернутися, побачити рідних, побути вдома. Хочу щоб настав мирний час в нашій країні.
До речі Максим 3 вересня був запрошений прийняти участь в матчі в якому зустрілись найкращі гравці Першої ліги та легіонери Литви. Він прйшов на оновленому стадіоні міста Вісагінас, який знаходиться на кордоні Литви та Білорусі. Гра закінчилась перемогою легіонерів — 1:0, за яких окрім Старгородського також зіграли українці — воротар Амір Агаларов ("Мінія"), захисник Петро Гарапко ("Балтійос" ФА) та півзахисник Тарас Гевлич ("Екранас").
Максим тим часом до кінця поточного сезону буде грати в ФК “Гарлява” на правах оренди. “Я дуже вдячний президенту та головному тренеру в те, що вони повірили в мене”, - сказав він наприкінці своєї розповіді. І дійсно перед ним великий футбольний шлях, і будемо сподіватись гарні перспективи досягти бажаних висот.
Юрій Черняга
