Аналогія з попередньою великою війною, яку принесли на українську землю фашистські загарбники 22 червня 1941 року очевидна.
Тому сьогодні саме час згадати минуле і повернутись на 83 роки назад щоб на прикладі гравців довоєнного київського "Динамо" згадати, як тоді відбувався перехід з мирного життя на військову повинність.
Сезон "Динамо" (Київ) 1941 року не був завершений через напад нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року. Команда на момент припинення турніру зіграла дев'ять матчів і займала 8-ме місце серед 15 колективів чемпіонату СРСР групи "А", який мав тривати з 27 квітня до 9 листопада, однак останні матчі відбулися 24 червня.
Кияни вділо розпочали новий сезон, перемігши у чотирьох з шести перших матчів, проте не виграли три наступні гри.
Домашні матчі команда проводила на стадіоні "Динамо" (на фото під час війни). Влітку під Черепановою горою завершилось спорудження нового Республіканського стадіону. Відкриття цього спортивного комплексу, в будівництві якого методом "суботників" брав участь увесь Київ, призначалося на 22 червня 1941 року. Саме тоді на цьому стадіоні мав відбутися футбольний матч чемпіонату між командами київського "Динамо" та московської "Червоної Армії". Але того дня розпочалася Німецько-радянська війна і гра не відбулася.
Згодом, чемпіонат скасували, анулювавши всі результати матчів, і він так й не був завершений.
Кубок країни того сезону через агресію гітлерівської Німеччини, яка розпочалася 22 червня, взагалі не встиг розпочатися.
19 вересня 1941 року німці зайшли до столиці в Україну і почалася страшна окупація міста, яка тривала близько двох років. На той момент жителів залишалося лише 400 тисяч осіб, решта пішли на війну або евакуювалися.
Отже у складі "Динамо" (Київ) у сезоні 1941 року були 23 гравці, серед яких:
Воротарі:
Микола ТРУСЕВИЧ (8, - 11)
Під час окупації Києва грав за команду "Старт". Учасник так званого "матчу смерті". Розстріляний фашистами у Бабиному Яру 24.02.1943
Антон ІЗДКОВСЬКИЙ (2, - 3)
Евакуйований. Грав під час війни за "Динамо" (Казань, россія)
Захисники:
Василь ГЛАЗКОВ (9, 0)
Учасник Другої світової війни
Олексій КЛИМЕНКО (3, 0)
Під час війни залишився в Києві і був учасником футбольних поєдинків в липні-серпні 1942 року в складі команди "Старт", один з яких згодом назвали "матч смерті". Розстріляний фашистами у Бабиному Яру 24.02.1943
Абрам ЛЕРМАН (0, 0)
Участі у Другій світовій війни не брав
Півзахисники:
Борис АФАНАСЬЄВ (9, 0)
Евакуйований. Під час війни грав за "Крилья Советов" (Міасс, россія, 1942-43), ЦБЧА (москва, россія)
Анатолій САДОВСЬКИЙ (9, 0)
Участі у Другій світовій війни не брав
Міхал МАТІАС (6, 2)
З початку війни залишив Київ і перебрався до Львова. Там під час окупації України грав у 1942-43 роках за різні місцеві команди
Володимир ГРЕБЕР (6, 1)
З початку нападу на СРСР був призваний до київського ополчення, воював у складі винищувального батальйону. Після того як радянські війська потрапили в районі Києва в оточення, Греберу з іншими ополченцями вдалося уникнути полону і перейти лінію фронту. Після цього він воював вже у складі регулярної армії. За бойові заслуги став кавалером орденів Вітчизняної війни II ступеня і Червоної Зірки.
Іван КУЗЬМЕНКО (0, 0)
З початку війни залишився у Києві. Грав у так званому "матчі смерті" за команду "Старт". 23 лютого 1943 року, напередодні 25-х роковин Червоної армії, підпільники спалили механічний завод "Спорт", куди німці привезли сто саней для оковування. Згоріли всі основні цехи. За це наступного дня, 24 лютого, у Сирецькому концтаборі відбувся розстріл сорока заручників, до числа яких потрапили і три футболісти "Старта". Серед них був і Кузьменко. Розстріляний фашистами у Бабиному Яру 24.02.1943
Нападники:
Володимир ОНИЩЕНКО (9, 2)
Участі у Другій світовій війни не брав
Микола МАХИНЯ (9, 0)
З початком радянсько-німецької війни, Капітан "біло-синіх" Микола Махиня брав участь в обороні Києва. Пізніше, за проявлену відвагу і мужність був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня. Після відступу радянських військ, в червні 1942 року направлений в Казань, де до квітня 1943 року був гравцем місцевої динамівської команди.
У травні-червні 1943 року знаходився в складі московських динамівців, після чого направлений до Харкова, де в повоєнному місті налагоджував футбольне господарство. У 1944 році повернувся до Києва, був граючим тренером і знову капітаном рідного "Динамо",
Костянтин ЩЕГОЦЬКИЙ (8, 3)
У роки Другої світової війни грав за "Динамо" (Казань, россія, 1942) і "Динамо" (Ташкент, Узбекістан, 1943—1945)
Павло ВІНЬКОВАТОВ (8, 2)
Під час Другої світової війни виступав на неофіційному рівні за харківське "Динамо" та команду Київського танкового училища
Олександр СКОЦЕНЬ (8, 2)
1941–1944 — у період німецької окупації України повернувся з Києва до Львова, де грав в Українській футбольній лізі за ФК "Україна". До заходу радянських війск Скоцень виїхав до Словаччини, де був граючим тренером МСК "Жилина"
Віктор ШИЛОВСЬКИЙ (4, 2)
Після початку війни 1941 року грав за "Сталь" (Сталіно, зараз Донецьк), 1942 — в команді піхотного училища м. Володимира (россія). Від липня 1943 до 1944 року — в ЦБЧА (москва, россія). У 1945 — в команді Групи радянських військ у Німеччині (ГРВН)
Микола БАЛАКІН (4, 1)
Участі у Другій світовій війни не брав
Павло КОМАРОВ (1, 0)
Після початку німецько-радянської війни залишився в Києві і був учасником футбольних поєдинків в окупованому Києві в липні-серпні 1942 року в складі команди "Старт" і "Рух", один з яких згодом назвали "матч смерті".За спогадами був арештований німцями,але відпущений як не причетний до акцій саботажу.
Відправлений у 1943 році до Німеччини, де працював інженером на заводі "Мессершмідта". В кінці Другої світової війни переїхав до Шотландії де грав у командах нищих ліг до початку 50-х років. Потім перебрався до Канади у м.Торонто, де й помер
Микола КОРОТКИХ (0, 0)
Під час війни залишився в Києві і під час окупації грав в липні-серпні 1942 року в складі команди "Старт". Учасник так званого "матчу смерті".
Восени 1942 року сестра Миколи видала брата нацистам. Під час арешту 6 вересня в нього було знайдено фотопортрет в формі НКВС. Він єдиний із футболістів був членом компартії. Після цього Коротких було піддано тортурам, під час яких він помер від серцевого приступу. Розстріляний фашистами 24.02.1943
Макар ГОНЧАРЕНКО (0, 0)
Під час окупації грав у 1942 році в Києві в складі команди "Старт". Приймав участь у "Матчі смерті" в якому забив два голи у ворота німецької команди "Flakelf"
Петро ЛАЙКО (0, 0)
Під час війни евакуйований до Казані, де тренувався в складі місцевої команди. В 1942—1943 виступав і тренував команду "Основа" (Іваново, россія)
Йосип КАЧКІН (0, 0)
Загинув у 1941 році під час оборони Києва в районі Ірпеня
Костянтин КАЛАЧ (0, 0)
Участі у Другій світовій війни не брав
Головний тренер:
Міхаіл БУТУСОВ
Евакуйований. Під час війни тренував "Динамо" (Ташкент, Узбекістан,1942-45)
* кількість матчів/голів у першості СРСР 1941 року
Олег Мірошніченко
